- намісництво
- —————————————————————————————намі́сництвоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
намісництво — Намісництво: губерніальна управа [IV] найвища адміністративна влада в Галичині за Австрійських часів [X] найвища адміністративна і політична влада в Галичині в часи Австро Угорської імперії [44 1] найвища адміністративна і політична влада в… … Толковый украинский словарь
намісництво — а, с. 1) Адміністративний орган правління, очолюваний намісником (у 1 знач.). 2) іст. Територіальна одиниця, якою керував намісник (у 1 знач.). 3) Орган адміністративно поліцейського управління, що існував у 1849 1918 рр. в Австро Угорщині … Український тлумачний словник
поуфний — Поуфний: конфіденціальний, таємний, секретний [48] секретний [46 2;46 1,XX] Віслицький звернув мені Кобилицю, кажучи, що цензор по поуфнім перечитанню узнав його напечатання неможливим [XX] Таємний [XX] До сестер я писав два рази, але відповіді… … Толковый украинский словарь